ВІДБУТНИЙ, А, Е.
Відбутний, а, е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?… Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають. Грин. II. 274.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 205.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВІДБУЧА, ЧІ, →← ВІДБУТКА, КИ,